Стрімкий розвиток цифрових технологій суттєво змінив характер криміналістичної діяльності. Смартфони, комп’ютери, планшети, сервери, системи відеоспостереження, хмарні сховища та інші електронні пристрої сьогодні можуть містити значний обсяг інформації, важливої для встановлення обставин кримінального правопорушення. Водночас робота з такими об’єктами потребує особливої обережності, оскільки цифрові дані можуть бути легко змінені, пошкоджені або знищені навіть унаслідок необережних дій під час огляду чи вилучення пристрою.
У криміналістичному розумінні цифрові сліди можна розглядати як інформацію в цифровій формі, що виникла, була змінена або збережена внаслідок певних дій чи подій та може мати значення для кримінального провадження.
До таких слідів належать файли та документи, фотографії й відеозаписи, електронне листування, повідомлення в месенджерах, журнали подій операційної системи, історія браузера, геолокаційні дані, метадані файлів, інформація про підключення до мереж, записи телефонних з’єднань, резервні копії, видалені файли та інша інформація.
Особливістю цифрових слідів є те, що вони не завжди безпосередньо сприймаються людиною. Для їх виявлення, копіювання, відновлення та дослідження часто необхідні спеціальні програмно-апаратні засоби та відповідні спеціальні знання. Вилучення цифрових слідів можливе у два способи, перший– шляхом вилучення носія таких даних та другий – шляхом копіювання необхідних даних чи всього вмісту носія.
Одним із ключових принципів роботи з цифровими доказами є збереження інформації у тому стані, в якому вона була виявлена.
Під час огляду місця події насамперед необхідно зафіксувати розташування електронного пристрою, його зовнішній вигляд, стан, підключені кабелі, периферійне обладнання та інші важливі особливості.
Особливе значення під час роботи з цифровими доказами має ланцюг збереження доказів – документування всіх етапів поводження з об’єктом від моменту його виявлення до дослідження, зберігання та подальшого використання.
Необхідно фіксувати, де і коли був виявлений об’єкт, ким він вилучений, яким чином упакований, кому і коли передавався, де зберігався, хто отримував до нього доступ та які операції з ним проводилися.
Для цифрових доказів це особливо важливо, оскільки їх зміна не завжди залишає очевидні зовнішні ознаки.
Найбільшу небезпеку становлять дії, які можуть незворотно змінити цифрову інформацію. До типових помилок належать самостійний перегляд вмісту пристрою без належної фіксації, підключення вилученого носія до звичайного комп’ютера без захисту від запису, необґрунтоване вимкнення або перезавантаження пристрою, підключення його до сторонніх мереж, неправильне пакування та відсутність документування операцій з електронним доказом.
Цифрові сліди стали невід’ємною складовою сучасного криміналістичного дослідження. Їх доказова цінність залежить не лише від змісту виявленої інформації, але й від того, наскільки правильно було організовано її виявлення, фіксацію, вилучення, копіювання та зберігання.
Дотримання правильного алгоритму дії щодоцифрових слідів дозволяє не тільки зберегти інформацію для подальшого експертного дослідження, а й забезпечити можливість підтвердження її автентичності, цілісності та походження. В умовах постійного розвитку цифрових технологій професійне поводження з електронними пристроями та цифровими слідами стає однією з ключових компетентностей сучасного криміналіста.
