Запахові сліди є специфічним джерелом криміналістично значущої інформації, яке може допомогти встановити зв’язок людини з місцем події, предметами або іншими об’єктами. На відміну від слідів рук, взуття чи знарядь злому, запахові сліди не мають видимих ознак, тому їх виявлення, вилучення та зберігання потребують спеціальних знань, відповідних технічних засобів і суворого дотримання методичних рекомендацій.
Особливого значення одорологічні дослідження набувають під час розслідування вбивств, розбійних нападів, крадіжок, незаконного проникнення до приміщень та інших кримінальних правопорушень. Предмети, яких торкалася людина, залишений одяг, особисті речі та окремі ділянки місця події можуть бути потенційними носіями запахової інформації.
Ефективність використання таких слідів залежить насамперед від правильності роботи спеціаліста на місці події. Несвоєчасне вилучення, контакт зі сторонніми предметами, порушення герметичності пакування або неналежні умови зберігання можуть призвести до втрати запахової інформації чи її забруднення сторонніми запахами.
Одорологічні сліди – це запахова інформація, пов’язана з перебуванням людини або її контактом із певними об’єктами. Запах людини формується складною сукупністю летких органічних сполук, походження яких пов’язане з фізіологічними процесами, діяльністю мікроорганізмів шкіри та впливом навколишнього середовища.
У криміналістиці запахові сліди використовують для проведення спеціальних одорологічних досліджень із залученням підготовлених собак-детекторів. Результати таких досліджень можуть допомагати перевіряти версії щодо можливого контакту людини з певним предметом або її перебування в конкретному місці.
Потенційними носіями запахових слідів можуть бути:
- одяг, головні убори, рукавички та взуття;
- знаряддя кримінального правопорушення;
- дверні ручки, кермо автомобіля та інші предмети, яких торкалася людина;
- особисті речі, залишені на місці події;
- ділянки поверхонь, на яких людина тривалий час перебувала або з якими контактувала.
Наявність запахового сліду не означає автоматичного встановлення особи, яка його залишила. Значення мають умови слідоутворення, можливість перенесення запаху, наявність сторонніх домішок і результати інших криміналістичних досліджень.
Для вилучення запахової інформації використовують спеціальні комплекти одорологічного призначення, до складу яких можуть входити стерильні текстильні серветки, пінцети, алюмінієва фольга, скляні ємності з герметичними кришками, захисні рукавички та засоби маркування.
Одним із поширених способів є контактне перенесення запахових речовин із поверхні об’єкта на спеціальний сорбційний матеріал. Також існують безконтактні методи відбору запахових проб із використанням спеціального обладнання.
Правильне зберігання є визначальною умовою збереження запахової інформації. Леткі органічні сполуки можуть поступово втрачатися, а їхній склад – змінюватися під впливом температури, світла, вологості та властивостей пакувального матеріалу.
Найпоширенішими порушеннями є використання забруднених інструментів, вилучення декількох проб одним пінцетом без належної обробки, пакування різних зразків в одну ємність і тривале перебування вилучених слідів у відкритому стані.
Небажаним є також використання побутових поліетиленових пакетів як універсального засобу тривалого зберігання запахових проб без підтвердження їх придатності відповідною методикою.
Окрему небезпеку становить порушення послідовності роботи з різними видами слідів. Наприклад, обробка поверхні дактилоскопічним порошком або хімічними реагентами до вилучення запахової проби може змінити її склад чи ускладнити дослідження.
Тому порядок роботи з комплексними слідоносіями необхідно визначати заздалегідь, погоджуючи його з відповідними спеціалістами.
Правильне виявлення, своєчасне вилучення, герметичне пакування та контрольоване зберігання запахових слідів створюють необхідні передумови для їх подальшого дослідження.
