У сучасних умовах розвитку криміналістики огляд місця події перестав бути лише процесом візуального обстеження території та пошуку очевидних матеріальних слідів. Сьогодні ця слідча (розшукова) дія дедалі більше трансформується у комплексний процес, який інтегрує генетико-молекулярні технології, дактилоскопічні методи, цифрову фото- та відеофіксацію, а також автоматизовані системи документування перебігу ОМП. Основним завданням сучасного огляду є не лише виявлення слідової інформації, а й забезпечення її належної доказової цінності на всіх етапах –виявлення, огляду, фіксації та упакування.
Практика останніх років показує, що значна частина втрати доказового значення матеріалів виникає не під час лабораторного аналізу, а на етапі первинного огляду. Порушення послідовності роботи зі слідами, повторні контакти з об’єктами, неналежне пакування або перехресне забруднення можуть призвести, наприклад, до отримання змішаних ДНК-профілів чи втрати придатних для дослідження слідів папілярних узорів. Саме тому сучасні протоколи дедалі частіше базуються на принципах anti-contamination – системі заходів щодо мінімізації ризиків контамінації біологічних речових доказів.
Одним із базових елементів в сучасній криміналістиці виділяють порядок роботи з різними видами слідів.
У практиці 2026 року широко застосовується принцип «DNA first». Він передбачає попереднє сканування поверхонь альтернативними джерелами світла, використання цифрового спектрального аналізу та безконтактних технологій виявлення біологічних слідів. Лише після їх належної фіксації застосовують так звані «руйнівні» методи.
Під час роботи зі слідами біологічного походження критично важливим є дотримання принципів індивідуального відбору. Кожен об’єкт повинен відбиратися стерильними інструментами та стерильними витратними матеріалами. Використані рукавички змінюються після кожного контакту з новим предметом.
Під час роботи зі слідами біологічного походження критично важливим є дотримання принципів індивідуального відбору. Кожен об’єкт повинен відбиратися стерильними інструментами та стерильними витратними матеріалами. Використані рукавички змінюються після кожного контакту з новим предметом.
Паралельно із фізичним вилученням доказів суттєво змінилися підходи до документування місця події. Традиційна фотофіксація поступово доповнюється цифровими технологіями тривимірного сканування.
За допомогою лазерних сканерів та спеціалізованого програмного забезпечення формується цифровий просторовий макет місця події, який дозволяє відтворити взаємне розташування об’єктів навіть після завершення огляду.
Такі цифрові моделі мають важливе доказове значення. Вони дають можливість повторно аналізувати траєкторії руху, положення речових доказів, взаємне розташування предметів та здійснювати реконструкцію механізму події без необхідності повторного доступу до місця події.
Водночас цифровізація створює нові виклики щодо збереження автентичності інформації. Будь-які цифрові матеріали повинні супроводжуватися даними про дату, час, технічні параметри створення файлів та інформацією про використані пристрої. Ланцюг збереження цифрових даних має бути таким самим безперервним, як і для фізичних речових доказів.
Особливої уваги потребує етап пакування вилучених об’єктів. Сучасний підхід передбачає використання індивідуального пакування для кожного предмета із застосуванням спеціалізованих пакетів, контейнерів або паперових носіїв залежно від характеру об’єкта. Правильне маркування та контроль умов зберігання фактично формують основу подальшої придатності доказів для експертного дослідження.
Таким чином, огляд місця події у 2026 році є значно складнішою процедурою, ніж традиційний пошук та вилучення слідів. Його ефективність визначається не лише кількістю знайдених доказів, а й здатністю зберегти їхню автентичність та процесуальну придатність. Інтеграція ДНК-аналізу, дактилоскопічних методів і цифрової фіксації потребує нової тактики роботи, що базується на підходах anti-contamination та суворому контролі ланцюга збереження доказів. Лише комплексне поєднання цих елементів забезпечує належний рівень доказовості у сучасному кримінальному провадженні.
