Трасологія – це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження.
Криміналістичне значення слідів визначається існуванням причинного зв’язку з подією злочину. У трасології за слідами можна встановити:
- індивідуальну тотожність об’єкта, яким утворений слід (ідентифікувати об’єкт);
- групову належність об’єктів (тип, клас, рід, вид, різновид);
- механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об’єктів тощо);
- окремі обставини злочинної події (спосіб проникнення у житло, кількість учасників події, напрямок пересування злочинців, використання транспортних засобів, орієнтовно час вчинення злочину та ін.).
Слід виникає за умови, що слідоутворюючий об’єкт є твердішим, ніж слідосприймаючий і діє з такою силою, яка зможе викликати його відбиття. Утворення слідів при взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів залежить від низки чинників: твердості об’єктів, напрямку взаємодії, розташування об’єктів, сили і характеру взаємодії.
Сліди ніг та взуття людини
Сліди ніг і взуття – це відбитки морфологічних особливостей будови ніг, шкірного рельєфу (або рельєфу підошви взуття). Види слідів ніг (взуття) поділяються на об’ємні (утворюються на поверхні ґрунту) і поверхневі (видимі, невидимі), статичні та динамічні. Об’єктом трасологічного дослідження можуть бути сліди ніг людини, сліди взуття і доріжка слідів.
Способи фіксації слідів ніг (взуття):
- опис у протоколі;
- фотографування;
- копіювання;
- виготовлення зліпків;
- складання схем.
Виготовлення зліпків. Після фотографування та опису в протоколі слідів з них виготовляються зліпки, використовуючи при цьому гіпс, парафін, сірку, полімерні матеріали.
Порядок виготовлення гіпсового зліпка: із сліду видаляють сторонні предмети; готують арматуру для каркаса (за довжиною і шириною) і бирку; готують розчин гіпсової маси; заповнюють слід насипним, наливним або комбінованим способом; після затвердіння зліпка його видаляють і промивають чистою водою.
Поверхневі сліди-нашарування копіюють на глянцевий фотопапір чи дактилоплівку.
Сліди знарядь злому та інструментів
Сліди знарядь злому – це сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкриття сховищ і руйнування перепон. Сліди знарядь злому поділяють на такі види: сліди натискання, сліди ковзання (тертя), сліди різання, розпилу, розрубу і свердління.
Способи фіксації слідів знарядь злому:
- опис у протоколі;
- фотографування;
- виготовлення схем;
- копіювання;
- виготовлення зліпків.
Для виготовлення зліпків використовуються різні матеріали: пластилін, гіпс, синтетичні матеріали – пасти, зуболікарські зліпочні маси. Виготовлені зліпки слід упакувати та опечатати.
Дослідження слідів знарядь злому та інструментів дозволяє з’ясувати механізм злому, навички злочинця, встановити групову належність знаряддя, яке було застосовано, або ідентифікувати його.
Сліди транспортних засобів
Сліди транспортних засобів – це сліди, які відображають зовнішню будову частин транспортного засобу: сліди – відображення (сліди коліс на ґрунті); предмети, що відокремилися від транспортного засобу (частки фарного скла); речовини (плями мастила).
Способи фіксації слідів транспортних засобів:
- опис у протоколі;
- фотографування;
- виготовлення схем;
- копіювання;
- виготовлення зліпків.
У протоколі слідчого огляду необхідно зазначати: місцезнаходження слідів і час їх виявлення; вид і стан ґрунту або покриття дороги, де виявлено сліди; вид слідів (об’ємні, поверхневі); кількість слідів, їх розташування між собою; ширину кожного сліду; глибину об’ємних слідів стосовно поверхні дороги; розмір колії; форму малюнка протектора шин, їх розміри, індивідуальні особливості; довжину сліду одного оберту колеса; довжину шляху гальмування; ознаки напрямку руху; ознаки шляху гальмування і ступінь його відображення.
Поверхневі сліди протектора можуть бути скопійовані. У випадку виявлення слідів на картоні, фанері, папері, одязі потерпілого вони вилучаються в натурі.
З об’ємних слідів транспортних засобів виготовляють гіпсові зліпки (зліпки повинні бути завдовжки 600-700 мм). Для фіксації окремих деталей використовують полімерні матеріали.
Дактилоскопія
Дактилоскопія – розділ трасології, що вивчає властивості й будову папілярних візерунків з метою використання їх відбитків для ототожнення особи і розкриття злочинів.
У криміналістиці важливе значення приділяється слідам рук, оскільки:
- контактування руки з яким-небудь об’єктом відбувається переважно долонною поверхнею кисті;
- на пальцях і долонях рук є потожирові виділення, які залишають сліди нашарування;
- шкіра руки має специфічні властивості.
Папілярний візерунок – узор на нігтьових фалангах пальців рук, утворений папілярними лініями. Папілярні візерунки поділяються на три основних типи: дугові, петльові та завиткові. Якщо візерунки за своєю будовою не можуть бути віднесені ні до одного з основних типів, то це атипові (аномальні) візерунки.
Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук.
На місці події зустрічаються такі види слідів пальців рук, як об’ємні (утворюються на пластичних речовинах) та поверхневі (видимі, слабковидимі та невидимі; відшарування і нашарування). Поверхневі сліди рук можуть бути безбарвними або забарвленими. Механізм утворення слідів та їхній вид обумовлюють техніку їх виявлення.
Способи фіксації слідів рук:
- основний спосіб – опис у протоколі;
- фотографування;
- копіювання слідів.
Після виявлення слідів рук їх необхідно сфотографувати, а потім описати у протоколі слідчого огляду. В протоколі зазначається: на якому предметі виявлено сліди та їх місцезнаходження; розташування слідів на об’єкті; характер і стан поверхні об’єкта; вид сліду; розміри кожного сліду; які способи виявлення і фіксації використовувалися; яким чином упаковані об’єкти зі слідами.
Способи виявлення слідів рук. При пошуках слідів рук на місці події необхідно уявляти, до яких предметів міг торкатися злочинець. Виявлення об’ємних і забарвлених слідів не викликає значних труднощів. Поверхневі сліди рук виявляють:
- оглядом у косопадаючих променях світла;
- оглядом в проникаючому світлі (якщо об’єкт огляду прозорий);
- обробкою поверхні дактилоскопічними порошками;
- обкурюванням парами йоду;
- використанням хімічних реактивів.
Об’ємні сліди виявляють візуальним оглядом.
Фізичні способи виявлення слідів рук засновані на здатності потожирового сліду утримувати частки іншої речовини (порошка). Найкраще, при огляді місця події вилучати об’єкти, на яких ймовірно (або візуально виявлено) залишені сліди папілярних узорів особи, яка скоїла злочин, оскільки в лабораторних умовах є можливість використання більшої кількості методів виявлення слідів папілярних узорів, деякі з яких неможливо використовувати на місці події. Однак, якщо це неможливо, в теперішній час найчастіше при огляді місця події використовують дактилоскопічні порошки.
Дактилоскопічні порошки – це порошки, які використовуються для виявлення невидимих або слабовидимих потожирових слідів рук. Серед них розрізняють магнітні та немагнітні дактилоскопічні порошки.
Копіювання потожирових слідів, забарвлених дактилоскопічними порошками, здійснюється на спеціальну плівку – дактилоскопічна плівка (темну або світлу, в залежності від кольору дактилоскопічного порошку).
Упакування предметів зі слідами рук. Вилучені предмети зі слідами рук повинні бути упаковані таким чином, що унеможливлює руйнування слідів дактилоскопічного походження на об’єктах носіях для можливості подальшого проведення дослідження в лабораторних умовах при проведення судової експертизи.